актика тлумачить таким чином.
   Поширення відомостей, що порочать честь і гідність, означає опублікування їх у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, в інших засобах масової інформації, викладення у службових характеристиках, публічних виступах, заявах на ім'я посадових осіб або повідомлення іншим способом, включаючи усну форму, кільком або навіть одній особі, тобто форма поширення відомостей може бути будь-якою. Закон не регламентує її. Суттєвим є лише факт поширення вказаних відомостей.
   Не вважається поширенням повідомлення таких відомостей лише особі, якої вони стосуються. Остання має право ставити питання про притягнення винного до кримінальної відповідальності за образу та наклеп, якщо для цього є підстави, або подати заяву до товариського суду. Вимоги про спростування названих відомостей можуть бути заявлені у суді незалежно від того, коли їх було поширено, оскільки їх не стосується позовна давність, за винятком позовів до органів масової інформації.
   Відомостями, які порочать честь і гідність, є такі, що принижують громадянина чи організацію у громадській думці або
   341
  
  
  
   у думці окремих громадян з погляду додержання закону, вил співжиття, принципів моралі (наприклад, відомості що негідної поведінки у побуті). Відомості, що містять крити існуючих недоліків у роботі, поведінці у колективі, побуті, вважаються такими, що порочать честь і гідність.
   Відомості, які порочать честь і гідність, повинні мати ознаки: а) містити інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних обставин її життя, містити загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки; в) стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина або організації (професійна діяльній інтимна сфера тощо).
   Підставою (юридичним фактом)

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>