е доведе, що вони відповідають дійсності.
   Змістом цивільно-правового захисту честі й гідності є пра-вовідношення, в якому морально потерпіла сторона наділяєть-
   339
  
  
   ся правом вимагати по суду спростування відомостей, які порочать її честь і гідність, а друга сторона, яка поширила такі відомості, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.
   Судова практика нагромадила певний досвід у застосувань ст.7 ЦК України. У 1990 р. прийнято нову постанову Пленуму Верховного Суду УРСР з цього питання — Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі й гідності громадян та організацій.1
   Правомочними суб'єктами розглядуваних правовідносин, а; у багатьох випадках і позивачами у суді у справах по захисту честі й гідності виступає громадянин або організація — юридична особа, відносно яких були поширені неправдиві відомості, які порочать їх честь і гідність. Якщо ці відомості поширені щодо неповнолітніх або осіб, визнаних судом недієздатними, позов про захист їхньої честі й гідності мають право вчинити батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники або прокурор.
   На практиці виникають ускладнення, коли громадянин домагається у суді спростування відомостей, поширених не щодо нього, а щодо члена його родини. Якщо ці відомості торкаються його інтересів, то кожна заінтересована особа має право звертатися до суду за захистом.
   Заінтересована особа має право на судовий захист честі й гідності й у разі, коли відомості, які порочать, поширені щодо померлого члена сім'ї чи іншого родича. У цьому випадку також предметом захисту є інтерес близьких до померлого осіб, якими можуть бути не тільки родичі, а й інші заінтересовані особи (спадкоємці, співавтори тощо) або прокурор.
   Зобов'язаними суб'єктами розглядуваних правовідносин

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>