хорону життя та здоров'я; право на недоторканість особистого життя.
   Інститут права на немайнові блага, втілені у самій особистості, складається із права на ім'я (найменування); на товарний знак (знак обслуговування); на честь та гідність; на власне зображення.
   Право на честь і гідність, а також право на товарний знак і розглядатимуться окремо у наступних главах.
   Право громадянина на ім'я забезпечує правову індивідуалізацію особи. Право на власне ім'я надає його носієві юридично забезпечену можливість мати певне ім'я, вимагати від оточуючих, щоб його називали власним іменем. Інші особи не можуть користуватися цим ім'ям або привласнювати його.
   Право громадянина на власне зображення означає, що ніхто не вправі зображати громадянина яким би то не було чином без його згоди, за винятком, прямо вказаним у законі. Чинне цивільне законодавство поки що не охоплює у цілому право на власне зображення. Воно лише закріплює право громадянина на власне зображення, якщо воно втілене у творі образотворчого мистецтва. Не дозволяється публікація, відтворення і розповсюдження твору образотворчого мистецтва без згоди зображеної у ньому особи, а після її смерті — без згоди її дітей чи одного з подружжя. Такої згоди не потрібно, якщо це робиться у державних чи громадських інтересах або зображена особа позувала авторові за плату.
   Правильно було б розглядати це право (ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), як елемент авторських відносин, що регулюються нормами авторського права. Право ж громадянина на те, щоб його зображення будь-яким чином не було виконане без його згоди, ще тільки має бути закріплене в інституті права на немайнові блага, втілені у самій особистості.
   Інститут права на особисту недоторканість і свободу,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>