ці права. Особисте немайнове право — це суб'єктивне право, яке надає управомоченій особі юридичне забезпечену можливість вимагати від оточуючих утримуватися від будь-яких дій, що заважають вірно оцінювати її індивідуальні особливості.
   Чинне цивільне законодавство містить незначну кількість правових норм, що регулюють особисті немайнові відносини, не зв'язані з майновими. У ЦК України — це ст.7 (захист честі й гідності). Цивільні кодекси Казахстану та Узбекистану містять по одній статті про охорону таємниці документів особистого характеру (щоденників, записів тощо).
   Неповне регулювання особистих немайнових, не зв'язаних з майновими, відносин стоїть на заваді охорони особистим інтересів і прав громадян. У цих питаннях цивільне законодавство відстає від конституційного, яке проголошує такі особисті немайнові права, як право на недоторканість особи; праве на таємницю листування, телефонних розмов і телеграфній повідомлень; право на недоторканість особистого життя; права на охорону життя та здоров'я; право на особисту свободу.
   §2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими. Особливості захисту них прав
   Множинність особистих немайнових інтересів громадян т організацій породжує розмаїття цивільно-правових форм ї
   335
  
  
   регулювання. Відповідно до цього охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав з притаманними їм специфічними засобами захисту.
   У чинному законодавстві ще немає єдиної системи особистих немайнових прав, хоча у доктрині цивільного права є багато підходів до їхньої класифікації. Зокрема, різні види особистих немайнових прав можна зібрати у три правових інститути: право на немайнові блага, втілені у самій особистості; право на особисту недоторканість, свободу;

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>