и. Тому інакше цей метод називається структурно-функціональним. Наприклад, структурно-функціональний аналіз є корисним при дослідженні елементів системи цивільного права, цивільно-правових відносин, різних механізмів цивільно-правового регулювання суспільних відносин, системи зобов'язань, цивільно-правових санкцій тощо. В науці цивільного права також використовуються методи комплексного і конкретно-соціологічного дослідження.
   §2. Система науки цивільного права
   Система науки цивільного права в цілому збігається з системою цивільного права. Разом з тим є певні відмінності, що випливають із змісту зазначених систем. Вона складається із таких елементів:
   1. Вчення про предмет, метод, функції і систему цивільного права.
   2. Вчення про цивільні закони, підзаконні нормативні акти.
   3. Загальне вчення про цивільне правовідношення.
   4. Вчення про цивільну правосуб'єктність (правосуб'єктність громадян; правосуб'єктність організацій; правосуб'єктність суверенних держав).
   5. Вчення про угоди.
   б. Вчення про здійснення і захист цивільних прав.
   7. Загальне вчення про право власності. Вчення про суб'єктів права власності і форми власності: право приватної власності, право колективної власності, право державної власності, право власності сумісних підприємств.
   8. Вчення про особисті немайнові права.
   9. Теорія авторського права.
   10.Теорія винахідницького права.
   11. Вчення про право на промисловий зв'язок і товарні знаки.
   12.Загальна теорія зобов'язань. Вчення про цивільний договір. Вчення про окремі види зобов'язань.
   13. Вчення про спадкове право.
   26
  
   Система науки цивільного права є ширшою від системи самого цивільного права, бо вивченню цивільно-правових інститутів передує дослідження питань про те, що і як регулюють норми цивільного права, які його функціональні начала, порядок

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>