ості здійснюється кількома особами, яких прийнято називати співвласниками. Спільний об'єкт може складатися з однієї або сукупності речей. Вони можуть бути ділимими або неділимими, проте як об'єкт права власності вони утворюють єдине ціле. Це означає, що право кожного із співвласників поширюється на весь об'єкт у цілому, а не на його частину.
   Тривалий час діюче цивільне законодавство обмежувало можливість створення права спільної власності. У ст.26 Основ цивільного законодавства 1961 р., ст.112 ЦК України' було передбачено, що майно може належати на праві спільної влас-
   _________________________
   'Первісна назва Кодексу — Цивільний кодекс Української РСР.
   298
  
   ності двом або більше колгоспам чи іншим кооперативним та громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Отже, наведена норма не передбачала існування спільної власності між громадянами і організаціями. Більше того, у разі виникнення у певних випадках права спільної власності держави і громадянина, організацій і громадян, закон вимагав обов'язкового її припинення протягом одного року (ст.117 ЦК — виключена з Кодексу за Законом від 16 грудня 1993 р.).
   Закон України «Про власність» зняв обмеження щодо виникнення спільної власності. Так, відповідно до ст.3 Закону допускається об'єднання майна, яке перебуває у власності громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на ній основі змішаних форм власності, у тому числі власності сумісних підприємств з участю іноземних юридичних осіб і громадян. Об'єднане майно може належати на праві спільної часткової або спільної сумісної власності одночасно кільком особам, незалежно від форми власності.
   З правової точки зору між двома різновидами спільної власності існують певні відмінності. Так, кожен учасник спільної часткової власності має чітко визначену наперед частку

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>