|
и місце спроби доповнити тріаду повноваженнями контролю і управління. Проте, на наш погляд, справедливими є зауваження авторів, які вважають, що правомочність по володінню, користуванню і розпорядженню є таким широким поняттям, що охоплює повноваження управління і контролю. Разом з тим не можна заперечувати можливість іншого їх тлумачення з погляду адміністративного права. Що ж до цивільного права, то повноваження по розпорядженню майном, наприклад, шляхом здачі його в оренду, передбачає одночасно збереження за наймодавцем права контролю за використанням майна наймачем. Укладення угод щодо об'єктів державної власності є не що інше, як здійснення водночас своїх управлінських повноважень.
Утворення державної власності не самоціль. Вона необхідна для підвищення матеріального добробуту народу, функціонування державного механізму шляхом розширеного виробництва, надання послуг тощо. Цього результату держава, Республіка Крим і адміністративно-територіальні утворення досягають з допомогою спеціально утворюваних виробничих, планових, постачальних та інших органів (підприємств, організацій, установ), яким вони як власники передають необхідну частину своїх повноважень. Внаслідок цього виникають різноманітні суспільні відносини, значна частина яких не регулюється нормами цивільного права (у сфері управління, планування, науково-технічного прогресу, фінансів, соціально-трудових зв'язків тощо).
288
Відповідно до ст.24 Закону про власність майно, яке є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи це право, підприємство володіє, користується і розпоряджається вказаним майном і на свій розсуд здійснює відносно нього всякі дії, які не суперечать закону і цілям діяльності підприємства. Майно державних установ
|