пають майнові фонди цих організацій. У статутах або відповідних положеннях, як правило, не здійснюється диференціація майна по фондах. Але специфіка правового режиму окремих видів майна громадських організацій дає змогу провести узагальнену його класифікацію, поділивши його на грошові кошти і майно у натурально-речовому визначенні.
   У нашій літературі немає єдиного погляду щодо класифікації об'єктів права власності громадських організацій. Висловлено думку, що об'єкти права власності поділяються на основні виробничі фонди, основні фонди невиробничого призначення, оборотні фонди. Критерієм для такої класифікації стало цільове призначення і використання об'єктів.
   Але більш резонною є концепція Ю.К.Толстого, який, зважаючи на те, що громадські організації, як правило, не займаються господарською діяльністю, визначив, що їхнє майно поділяється не на основні і оборотні засоби, а на основні засоби та інші матеріальні цінності. Так, відповідно до Положення про порядок проведення інвентаризації в профспілкових організаціях і підвідомчих їм установах до основних засобів належать споруди, устаткування, культурний, спортивний, господарський інвентар, книги у бібліотеках, майно та інвентар піонерських таборів тощо; до інших матеріальних цінностей належать бланки членських квитків, господарські, будівельні матеріали, паливо, малоцінний і швидкозношувальний інвентар, спецодяг, а також інші матеріали, які перебувають на складах або у дорозі.
   Щодо грошових коштів, то це окрема група об'єктів, і розподіляються вони за цільовим призначенням (адміністратив-
   270
  
  
   но-господарські витрати, капітальний ремонт, матеріальна допомога членам організації). Культурно-освітні фонди займають особливе місце серед майна громадських організацій, зва-жуючи на їхнє особливе значення у діяльності громадських

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>