илися і деякі нові спеціальні підстави набуття громадянами права приватної власності, наприклад в порядку приватизації державного майна за майновими сертифікатами. Так чи інакше, в умовах переходу до ринкової економіки і впровадження приватної власності відбулися істотні зміни в співвідношенні спеціальних і універсальних підстав виникнення права власності різних форм.
   Залишається актуальним і в сучасних умовах відомий ще з часів розквіту римського права поділ підстав виникнення права власності на первісні і похідні. Розмежування первісних і похідних підстав виникнення прав власності, в тому числі і приватної власності громадян, здійснюється за традиційними давно відомими критеріями, висвітленими в попередній главі. Введення приватної власності хоча і не внесло істотних змін в методику їх розмежування, однак розширило коло первісних і похідних підстав виникнення у громадян права власності.
   Віддаючи належне проблемі класифікації підстав виникнення права власності, все таки необхідно визнати пріоритетність питання змісту цих підстав, їх впливу на формування право-вого статусу власника. Законодавство про особисту власність не містило ні вичерпного, ні орієнтовного переліку підстав виникнення у громадян права власності, а лише визначало коло можливих його об'єктів та межі їх використання. По-іншому вирішена дана проблема в Законі України «Про власність» в якому законодавець визнав за доцільне в окремій статті сформулювати орієнтовний перелік таких підстав. Відповідно до ст.12 Закону громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальній праці, підприємницькій діяльності, вкладенні коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>