|
ної власності, як і будь-якої іншої існуючої форми власності, насамперед можуть слугувати: її об'єктний склад; її суб'єктний склад; обсяг правомочностей власника; характер співіснування приватної власності з іншими формами власності.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про власність» об'єктами права приватної власності (в первісній редакції — індивідуальної власності) є жилі будинки, квартири, предмети особис-того користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення (п.1). Окрім того об'єктами права власності громадян є твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної праці (п.2).
З правової точки зору особливої необхідності в законодавчому закріпленні такого деталізованого орієнтовного переліку об'єктів права приватної власності громадян не існує. Введення його в Закон України «Про власність» все ж таки мало певну соціально-політичну роль в адаптації суб'єктів цивільних правовідносин до нових відносин власності. Оскільки ця мета фактично вже досягнута, в новому ЦК України перелік об'єктів права приватної власності громадян має бути сформульований за узагальнюючими критеріями, а саме: об'єкти особисто-споживчого призначення; об'єкти виробничо-підприємницького призначення; об'єкти інтелектуальної праці.1 В принципі таке майно може належати суб'єктам будь-якої іншої форми власності.
___________________________________________
1Подібний перелік може бути сформульований також щодо усіх форм власності.
235
Важливою є норма п.3 ст.13 Закону України «Про власність» про те, що склад,
|