о її передачі набувачеві відчужувач зацікавлений у забезпеченні умов, за яких виключається випадкова загибель або пошкодження відчужуваного майна.
   Глава 18 ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ ГРОМАДЯН
   §1. Загальні поняття права приватної власності громадян
   Жовтнева соціалістична революція 1917 року започаткувала появу нової соціалістичної суспільно-економічної формації, основною метою якої стало знищення насильницькими ме-тодами зароджуваних в Росії та в інших республіках колишнього Союзу РСР відносин капіталістичної приватної власності і розповсюдження режиму соціалістичної власності на знаряддя праці та засоби виробництва. Для громадян основною індивідуальною формою привласнення певних матеріальних благ стала особиста власність громадян.
   Примусова ліквідація капіталістичної приватної власності розпочалася після проголошення на II Всеросійському з'їзді
   230
  
  
   Рад (25—26 жовтня 1917 р.) Радянської влади (в Україні -11—12 грудня 1917 р.).1 Процес фактичної ліквідації приватної власності і утвердження особистої власності продовжувався майже до кінця 30-х років. Відповідно ж юридичного оформлення право особистої власності громадян набуло в Конституції СРСР 1936 р. і в Конституції УРСР 1937 р. Найбільш повне і детальне врегулювання відносини особистої власності одержали в Основах цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік (1961 р.) і Цивільному кодексі Української РСР (1963 р.). Норми про особисту власність громадян зберігали своє значення і дію до прийняття в Україні нового законодавства про власність (1991 р.) та інших законів ринкової орієнтації.
   Норми цивільного законодавства про особисту власність базувалися на відповідних ідеологічних постулатах марксистсько-ленінського вчення про власність в соціалістичному суспільстві. Основоположники марксизму-ленінізму визначили основні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>