вною власністю зберігається і державна власність, яка класифікується на загальнодержавну, власність автономних утворень, комунальну (муніципальну) власність.
   Зокрема, відповідно до Декларації про державний суверенітет України народ України має виключне право на володіння, використання і розпорядження національним багатством України. Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах Української держави, природні ресурси її континентального шельфа і виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету України і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.
   222
  
  
   Підприємства, заклади; організації і об'єкти інших держав та їх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території України і використовувати її природні ресурси відповідно до законів Української держави.
   Не слід забувати про те, що власність на засоби виробництва є постійним, невгасним джерелом заінтересованості, інтересу до власної праці, до ефективного, раціонального і економічного використання засобів виробництва. Саме це положення покладено в основу ідеї про різноманітність форм власності, реалізація якої передбачає передусім «роздержавлення» власності.
   Проте серед цих форм Закон України про власність на перше місце висуває власність громадян. Це і символічно, і принципово важливо, адже йдеться саме про демократичну систему, де сукупність відносин власності має працювати на благо людини. Власність базується передусім на участі громадянина у суспільному виробництві, в її основі лежить особиста праця і одержання частини загального суспільного продукту пропорційно кількості і якості вкладених трудових

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>