ді, коли йдеться про власність трудового або селянського господарства. Оскільки ні трудове, ні селянське господарство не має статусу юридичної особи, то в цьому випадку не виникає колективної власності.
   221
  
   До колективної власності належить власність орендних підприємств, колективних підприємств, виробничих та інших кооперативів, акціонерних та інших господарських товариств, господарських асоціацій та інших об'єднань, шо мають статус юридичної особи.
   Природа колективної власності несумісна з відчуженням робітників віл засобів виробництва і виключає будь-яку експлуатацію людини людиною. Саме цей принцип — абсолютна неможливість використати працю іншої людини для власного збагачення — на нашу думку, повинен вирішувати загальне ставлення до приватної власності як такої. При цьому слід мати на увазі., що ніяких обмежень щодо розмірів трудової власності наше законодавство не встановлює, тому будь-яких «ущімлень» з боку держави в цьому питанні не може бути, оскільки не тільки проголошуються, але й поступово складаються політичні, економічні і соціальні передумови для продуктивної індивідуальної праці громадян і різних форм її об'єднання.
   Закон про власність передбачає, що на території України може функціонувати і власність сумісних підприємств, створених вітчизняними і іноземними юридичними особами. Цю власність можна визначити як змішану форму, тому що з боку вітчизняних юридичних осіб вона представлена колективною власністю, а з боку іноземних — приватною. Зазначені підприємства можуть мати майно, необхідне для здійснення діяльності, визначеної установчими документами, якщо інше не передбачено законами України. Аналогічний підхід повинен бути і у визначенні форми власності іноземних держав, іноземних організацій і окремих іноземних громадян.
   Поряд з приватною і колективною

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>