кі може здійснити з належним йому;
   майном власник. Тобто «тріада» правомочностей по володінню, користуванню і розпорядженню у сукупності є універсальною юридичною формою, яка охоплює всі можливі дії, дозволені законом, щодо майна і у повному обсязі розкриває зміст права власності.
   §3. Форми власності
   У прийнятому 7 лютого 1991 р. Верховною Радою України Законі про власність відсутня категорія, що характеризує тип власності. У ньому, зокрема, зазначається, що власність в Україні виступає у формі приватної власності громадян, колективної і державної власності.
   Законодавство, таким чином, не визначає правову природу названих форм власності, разом з тим радикальна господарська реформа нашої економічної системи поставила цілий ряд нових проблем, насамперед, про допустимість приватної власності у системі ринкового Господарювання.
   Оскільки поняттям приватної власності охоплюється не тільки велика капіталістична власність, але й трудова власність дрібного ремісника або селянина, більшість авторів вважали не тільки можливим, а й доцільним її функціонування і в межах народногосподарського комплексу.'
   Була й інша думка. В.Ф.Яковлєв, наприклад, стверджував, що «використання терміну «приватна власність», який часом не несе ніякого економічного змісту, може викликати не тільки
   _________________________________
  
   'Бронштейн М.0. О собственности, и не талько. Некоторые заметки о проекте основополагающего закона//Известия.—1989.—1 дек.
   220
  
  
   поляризацію в нашому суспільстві, але й серйозні соціальні струси. Приватна власність може в значних масштабах, кінець кінцем, стати засобом експлуатації. А от індивідуальну (трудову) власність ми припускаємо в будь-яких розмірах».
   Закон СРСР «Про власність в СРСР» не вживав терміну «приватна власність», але давав підстави дійти висновку, що така

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>