й.
   Об'єктом права власності може бути майно (речі як предмети матеріального світу — засоби виробництва і предмети
   213
  
  
   вжитку), але тільки індивідуально визначене або індивідуалізоване, інакше власник не зможе ставитися до нього як до свого.
   Відповідно до ст. 1 названого вище Закону України власністю можуть бути земля, її надра, ліси, води, тваринний світ, природні багатства континентального шельфу, будови, споруди, цінні папери та інше майно, у тому числі підприємства, інші майнові комплекси, які мають економічну або соціальну цінність як цілісні системи.
   Відповідно до ст.9 Закону України «Про власність» земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфа та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права виключно власності народу України.
   Традиційно сучасна цивілістична наука визнавала право власності суто речовим правом абсолютного характеру, оскільки задоволення охоронюваних законом інтересів власника тут здійснюється шляхом взаємодії з належними йому речами при забезпеченні відповідно поведінки з боку третіх осіб.
   Слід звернути увагу на те, що не лише результати творчої діяльності громадян закріплені як об'єкти права інтелектуальної власності, а й сама ця діяльність. Отже, законодавець робить коло об'єктів права власності надзвичайно широким. Практично визнаються об'єктами власності повітряний простір та інші природні об'єкти у натуральному стані (п. 1 ст. 1 Закону України про власність).
   Своєрідне рішення питання про землю та природні ресурси. Відповідно до Закону України про власність — це невід'ємне надбання народу, який проживає на даній території.
   Вказані об'єкти мають спеціальний правовий режим, який буде докладно розглянуто далі.
   Права й обов'язки власника та інших осіб у їхній взаємодії становлять зміст

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>