ті, виконаній за договором підряду (п.3 ч.І ст.343 ЦК); д) про недоліки у роботі, виконаній за договором побутового замовлення (ч.З ст.350 ЦК); е) що випливають з перевезення і пред'являються перевізниками до відправників, одержувачів або пасажирів (ч.2 ст.366 ЦК). До позовів про приховані недоліки у роботі, виконаній за договором підряду, застосовується скорочений строк давності в один рік, крім договорів підряду, які укладаються громадянами на спорудження будівель і споруд, для яких діє загальний трирічний строк позовної давності (ч.І ст.343 ЦК). Ще менші строки давності (двомісячні) встановлено для позовів, які випливають з договорів перевезення, і пред'являються певною клієнтурою до перевізника (ч.І ст.366 ЦК), а також для позовів, які випливають з відносин по наданню послуг зв'язку і пред'являються до підприємств зв'язку.
   Встановлені законом строки позовної давності і порядок їх обчислення не можуть бути змінені угодою сторін. Позовна давність застосовується судом, арбітражним або третейським судом незалежно від заяви сторін у цивільному спорі.
   3. Важливе значення має визначення початкового моменту перебігу строку позовної давності, оскільки від цього залежить і правильне вирахування строків, і в кінцевому підсумку — захист порушеного матеріального права. Перебіг загального або скороченого строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. За загальним правилом, воно виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Винятки з цього правила встановлюються законодавчими актами (ст.76 ЦК). У визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивні, так і суб'єктивні моменти: об'єктивний — сам факт порушення права, суб'єктивний — особа дізналась або повинна була дізнатися про це порушення.
   205
  
  
   З

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>