|
. Боржник, що не виконав договірного зобов'язання, або заподіювач позадоговірної шкоди краще обізнаний з обставинами, в яких йому доводилося діяти, і які так чи інакше впливали на заподіяння шкоди, ніж контрагент за договором, чи відповідно потерпілий. Тому їм легше довести свою невиновність, ніж кредитору за договором або потерпілому їхню вину.
Як зазначалося вище, за загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає лише при наявності вини особи, що заподіяла договірну або позадоговірну шкоду. Але відповідно до ст.209 ЦК України у договорі може бути передбачене
'Йдеться лише про такі індивідуальні особливості людини, які так чи інакше об'єктивно виражені, а тому можуть бути враховані.
189
й інше, а саме, що відповідальність за невиконання зобов'язання настає незалежно від того, винен боржник чи ні. Крім того, ряд винятків із загального принципу цивільно-правової відповідальності (принципу вини) безпосередньо передбачено у законодавстві.
У цих випадках відповідальність настає незалежно від того, чи винен боржник у невиконанні договору, чи особа, що заподіяла позадоговірну шкоду. Тут досить, щоб були наявними об'єктивні умови відповідальності: шкода, протиправність дій особи, необхідний причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою.
Таку підвищену відповідальність передбачено, зокрема, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань при здійсненні підприємницької діяльності.Тут боржник може звільнятись від відповідальності лише довівши, що належне виконання зобов'язання стало неможливим внаслідок непереборної сили (стихійні явища, військові дії тощо). Підвищену відповідальність передбачено також в ст.ст.213, 418, 450 ЦК України.'
§3. Підстави звільнення боржника від відповідальності
Випадок та непереборна сила. Коли психічний стан особи, яка заподіяла
|