у.
   Вина як умова цивільно-правової відповідальності. Звичайно, наші цивілісти (як і криміналісти) під виною розуміють психічне ставлення особи у формі умислу або необережності до своєї протиправної дії (або бездіяльності) та її результату.
   Отже, вина у цивільному праві може виявлятися у формі умислу і необережності.
   Особа, яка передбачає шкідливі наслідки своєї протиправної поведінки і бажає Їх настання або ставиться до їх настання байдуже, — діє умисно (вина у формі умислу).
   Якщо особа передбачає негативні наслідки своєї протиправної поведінки і, не бажаючи їх, легковажно, без достатніх підстав гадає їх відвернути або (стосовно договірних зобов'язань) бажає виконати зобов'язання, але не мобілізує своїх сил та можливостей для цього, або коли особа не передбачає шкідливих наслідків своєї протиправної поведінки, але за обставинами справи повинна була б їх передбачити — вона діє необережно {вина у формі необережності).
   Підставою цивільно-правової відповідальності є вина як у формі умислу, так і у формі необережності.
   ЦК України, як і ЦК інших суверенних республік, розрізняють грубу і просту необережність.
   В одних випадках при вирішенні питання про те, чи повинна особа нести відповідальність, враховується тільки груба необережність (наприклад, ст.ст.327, 418, 454 ЦК України), в інших — як груба, так і проста необережність (наприклад, ст.ст.210, 211, 215 ЦК України).
   Питання про те, яка саме необережність мала місце, може бути вирішене при аналізі всієї сукупності обставин, за яких було заподіяно договірну чи позадоговірну шкоду.
   187
  
  
   У цивільному праві порівняно більше значення має саме вина у формі необережності. У переважній більшості випадків договірна або позадоговірна шкода заподіюються неумисно, а з необережності. Як правило, боржник (або заподіювач позадоговірної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>