зазначалось вище, принцип реального виконання зобов'язання має особливо велике значення у сфері відносин між організаціями. Договір у цій галузі є засобом виконання планових завдань, а тому невиконання боржником свого зобов'язання у натурі може призвести до невиконання плану.
   Неабияку роль відіграє цей принцип і у відносинах між громадянами та між громадянами і організаціями, сприяючи задоволенню різноманітних запитів і потреб громадян.
   Крім виконання зобов'язання у натурі кредитор має право вимагати від боржника, що не виконав зобов'язання або виконав його неналежним чином, відшкодування завданих збитків (ст.203 ЦК України), також сплати неустойки (штрафу, пені), передбачених законом або договором.
   Отже, невиконання абсолютного обов'язку, а також невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання тягне невигідні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки — цивільно-правову відповідальність.
   Таким чином, цивільно-правова відповідальність — це невигідні майнові наслідки, встановлювані законом або договором на випадок невиконання абсолютного обов'язку, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання. Зокрема, це може бути покладення на боржника обов'язку сплатити кредитору збитки, неустойку.
   Цивільно-правова відповідальність встановлюється:
   а) з виховною метою, оскільки спонукає боржника належним чином виконувати зобов'язання під загрозою понести невигідні матеріальні наслідки, а отже, й сприяє зміцненню договірної дисципліни, належному виконанню завдань господарськими організаціями, задоволенню різноманітних інтересів громадян;
   б) для відновлення майнового стану кредитора, зокрема шляхом відшкодування завданих йому збитків. Отже, вона сприяє зміцненню господарського розрахунку організацій, є засобом захисту всіх видів власності.
   §2.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>