договір майнового найму чи про договір довічного утримання, виникає необхідність встановлення суб'єктів правовідношення, їхньої дієздатності. Саме тому норми щодо суб'єктів цивільного права (громадян і юридичних осіб) є загальними і становлять елемент загальної частини цивільного права.
   Загальну частину сучасного цивільного права становлять норми про суб'єкти, об'єкти цивільного права, угоди, представництво і довіреність, позовну давність.
   Спеціальна, або особлива, частина регулює спеціальні (особливі) суспільні відносини і складається із таких інститутів.
   1. Право власності. Інші речові права.
   2. Зобов'язальне право (загальні положення про зобов'язання, окремі види зобов'язань, договори й позадоговірні зобов'язання).
   3. Авторське право.
   4. Право на винахід та інші результати творчості, що використовуються у виробництві.
   5. Спадкове право.
   6. Правоздатність іноземних громадян та юридичних осіб. Застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів.
   Систему сучасного цивільного права слід відрізняти від систематики або систематизації цивільно-правових норм.
   Закони мають бути доступними і зручними для користування. Це досягається шляхом раціональної систематизації цивільного законодавства, тобто його впорядкуванням на підставі класифікаційної ознаки, що суб'єктивно обирається систематизатором. Вони бувають різними. Наприклад, можна впорядкувати цивільне законодавство, яке регулює господарську Діяльність організацій, шляхом створення систематизованих збірників з господарського законодавства.
   Формами систематизації є кодифікація та інкорпорація.
   13
  
  
   Кодифікація — форма систематизації, при якій впорядкування нормативного матеріалу забезпечується у процесі правотворчості, шляхом видання зведеного, логічно стрункого, внутрішньо узгодженого нормативного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>