642. Суть цього засобу забезпечення зобов'язань полягає у тому, що на випадок невиконання боржником зобов'язання кредитору надається спеціальне джерело для задоволення його вимог — предмет застави. Ним може бути будь-яке майно, за винятком того, на яке не може бути звернене стягнення.
   Підставою виникнення права застави є договір або закон. Забезпечуватись заставою (так само, як і іншими засобами забезпечення зобов'язань) може лише дійсна вимога.
   Якщо інше не зазначено в законі або договорі, застава забезпечує вимогу в обсязі, в якому вона існує на момент задоволення (ст.181 ЦК України).
   Заставодавцем, як правило, буває сам боржник, але ним може бути і третя особа. У всякому разі заставодавець має бути власником заставленого майна або повинен мати право повного господарського відання чи оперативного управління цим майном.
   Якщо вимогу забезпечено заставою, кредитор може не боятися, що її не буде задоволене через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення. У всякому разі він гарантований, що його вимогу буде задоволене у межах вартості заставленого майна.
   Правда, є вимоги, які підлягають задоволенню переважно перед вимогами заставодержателя. Відповідно до ст.376 ЦЦК України у випадку недостатності іншого майна боржника для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог, стягнення на заставлене майно звертається у такому порядку:
   а) забезпечені заставою вимоги державних кредитних установ задовольняються після вимог першої черги (вимог робіт-
   171
  
   ників і службовців, які випливають із законодавства про працю, вимог про стягнення аліментів тощо — ст.374 ЦПК України;
   б) інші забезпечені заставою вимоги задовольняються після задоволення стягнень першої та другої черги. Друга черга — це вимога по державних і місцевих податках та інших неподаткових платежах у

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>