|
о невиконання — той, хто видав аванс, чи той, хто його одержав.
168
Порука — це договір, за яким поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання у повному обсязі або у частині (ст.191 ЦК України).
Отже, порука — це договір, сторонами якого є кредитор по основному зобов'язанню, а також особа, яка виступає поручителем за боржника по основному зобов'язанню.
Порукою може забезпечуватися лише дійсна вимога.
Забезпечувальна функція поруки полягає у тому, що коли у боржника бракує коштів для задоволення вимог кредитора, відповідальність перед останнім несе поручитель. Тобто законом передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя по зобов'язаннях боржника. Проте законом або договором може бути передбачена солідарна відповідальність боржника по основному зобов'язанню і поручителя. В цьому випадку від кредитора залежить, до кого з них звернутися з вимогою.
Отже, порука надає кредитору додаткове джерело для задоволення його вимог, яким є майно поручителя, чим, звичайно, сприяє задоволенню інтересів кредитора.
Якщо за боржника поручалась не одна, а кілька осіб, то вони відповідають перед кредитором солідарне, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.З ст. 192 ЦК України).
Поручитель, за загальним правилом, відповідає у тому ж обсязі, що й основний боржник, якщо інше не встановлено договором поруки. Зокрема, він відповідає за сплату процентів, відшкодування збитків, сплату неустойки. Проте його відповідальність не може перевищувати відповідальності боржника по основному зобов'язанню.
Якщо поручитель виконав зобов'язання замість боржника, він стає на місце кредитора по основному зобов'язанню і набуває всіх прав кредитора по цьому зобов'язанню. Якщо поручителів було кілька, кожний з них має право зворотної
|