виключних випадках, що випливає із змісту ч.2 ст.205 ЦК України. При цьому арбітраж або третейський суд вправі врахувати інтереси сторін, що заслуговують на увагу, проте не береться до уваги їхній майновий стан.
   Відповідно до ч.З ст.179 ЦК України кредитор не вправі вимагати сплати неустойки (штрафу, пені), якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. У названій статті є відсилання до ст.210 ЦК України, в якій йдеться про вплив вини кредитора на відповідальність боржника. Звідси можна зробити висновок, що боржник звільняється від сплати неустойки лише при наявності вини кредитора у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання боржником.
   Проте таке тлумачення ст.179 ЦК України суперечило б принципу вини, за яким будується відповідальність у сучасному цивільному праві. Тому кредитор не вправі вимагати від боржника сплати неустойки в усіх випадках, коли останній не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, зокрема, як у випадку, коли таке виконання або неналежне виконання зумовлене виною кредитора (ст.210 ЦК України), так і при відсутності вини боржника у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання (ст.209 ЦК України).
   167
  
  
   Завдатком називається грошова сума, що видається однією із договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні у підтвердження укладення договору і у забезпечення його виконання (ст.195 ЦК України).
   Отже, завдаток виконує три функції: а) підтверджує факт укладення договору; б) частково здійснює виконання договору, оскільки видається у рахунок належних за договором платежів; в) виконує забезпечувальну функцію — видається для забезпечення виконання договору.
   Забезпечувальна функція завдатку полягає у тому, що коли за невиконання договору

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>