орушення ритмічної роботи контрагента та інших учасників, взаємозв'язаних, правовідносинами. ЦК України (ч.2 ст.166) допускає дострокове виконання обов'язків між організаціями лише у випадках, коли це передбачено законом або договором, а також за згодою кредитора. Допускається дострокове виконання усіх цивільно-правових обов'язків, коли закон передбачає засоби заохочення за таке виконання. Так, законодавство у галузі капітального будівництва передбачає підвищення розміру премії при достроковій здачі об'єкта, транспортне законодавство також передбачає заохочувальні заходи за дострокове здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Підставою для дострокового виконання зобов'язання між організаціями є згода кредитора. Вона може бути передбачена умовою договору або дана у процесі здійснення зобов'язань.
   Невиконання боржником обов'язку у встановлений строк називається прострочкою. Відповідальність за прострочку допускає виконання обов'язку у натурі, хоч і з порушенням умови щодо строку. У випадку невиконання обов'язку у цілому відповідальність наступає за невиконання зобов'язання, а не за прострочення. Боржник, що допустив прострочення зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору завдані збитки (ч.І ст.213 ЦК України). Розмір їх визначається за правилами ч.І ст.203 ЦК України. Законом або договором може бути передбачена сплата неустойки, яка за загальним правилом, носить характер зарахувальної. За прострочку виконання у договорі поставки продукції, а також за порушення узгодженого графіка відвантаження (доставки) сплачується штрафна неустойка.
   Підставою для сплати неустойки, відшкодування шкоди як заходів цивільно-правової відповідальності є вина боржника. Однак якщо внаслідок прострочення наступила випадкова неможливість виконання, то боржник не звільняється від відповідальності.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>