частково на підприємство, яке входить до об'єднання. Покладання виконання обов'язку на третю особу на договірних засадах найчастіше має місце у відносинах з поставки.
   В окремих випадках виготовлювач і споживач укладають договори не між собою, а з оптовими торговельними організаціями, або організаціями матеріально-технічного постачання, які щодо виробничника виступають покупцями товару, а щодо споживача — постачальниками. За таких договірних зв'язків оптова організація або організація матеріально-технічного постачання можуть дати виробничнику вказівку про відвантаження товару безпосередньо споживачеві (транзитна поставка).
   Не всі підстави покладання виконання зобов'язання на третю особу носять обов'язковий характер щодо кредитора. Якщо підстави покладання передбачені правилами, які мають однакову обов'язковість як для боржника, так і для кредитора, то боржник вправі передоручити виконання третій особі, а кредитор зобов'язаний прийняти таке виконання. В інших випадках, тобто коли адміністративна підлеглість третьої особи боржнику або договірні відносини третьої особи з боржником не обов'язкові для кредитора, для передоручення необхідна згода кредитора. При недосягненні згоди спір передається на розгляд арбітражу.
   Покладення виконання зобов'язання на третю особу не тягне за собою вибуття боржника із зобов'язання, він залишається суб'єктом зобов'язання, але виконання за нього здійснює третя особа. Залишаючись зобов'язаною особою, відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язку третьою особою боржник несе відповідно до ч.2 ст.164 ЦК України. Сплативши відповідні суми, що є мірою відповідальності, він вправі у регресному порядку стягнути їх з третьої особи, з вини якої було порушено виконання юридичного обов'язку.
   Названа норма допускає притягнення як суб'єкта

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>