том виконання юридичних обов'язків, які входять до змісту цивільно-правового зобов'язання, є боржник, на якому лежить обов'язок вчинити відповідні дії і від якого кредитор вправі вимагати їх вчинення. У більшості випадків боржник сам вчиняє такі дії. Проте закон (ст.164 ЦК України) допускає покладення виконання на третю особу. Останнє має свої особливості у відносинах між організаціями та відносинах з участю громадян.
   Цивільно-правовий обов'язок, зв'язаний з особою громадянина-боржника, повинен виконуватися особисто. Ця необхідність може бути зумовлена суттю зобов'язання, наприклад, у відносинах, які виникли із договору літературного замовлення. Автор зобов'язується особисто написати замовлений твір і не може передати його виконання третім особам. У ряді випадків особистий характер виконання враховується
   156
  
  
   законодавцем при встановленні правил, які регулюють окремі види зобов'язань. Так, у ст.389 ЦК України зобов'язує повіреного виконати дане йому доручення особисто, ст.333 передбачає, що громадянин може прийняти на себе виконання робіт зо договором підряду за умови виконання їх особистою працею.
   Якщо у законі немає вимоги особистого виконання боржником своїх юридичних обов'язків за даним договором, якщо це також не випливає із суті зобов'язання, а кредитор зацікавлений в особистому виконанні їх боржником, то сторони вправі включити відповідну умову у договір. Виконання ж обов'язку, який не носить особистого характеру (передача речі, сплата грошової суми), може бути реалізовано шляхом покладення на третю особу. Наприклад, позичкодавцю байдуже, хто поверне борг — боржник або третя особа. Власне ця можливість виконання обов'язку третьою особою закріплена у ч.З ст.164 ЦК України, яка зобов'язує кредитора прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою. Відмова

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>