язків — це та договірна дисципліна, яка необхідна не лише для економіки, а й для суспільства в цілому. У виконанні цивільно-правових обов'язків завжди проявляється результат правової активності,
   151
  
  
  
   правосвідомості носія обов'язку. Виконання обов'язку являє собою правомірну поведінку і тому йому властиві риси, які характеризують останню.' Виконання активного цивільно-правового обов'язку — це вчинення дії, яка за структурними елементами відповідає змісту обов'язку, носієм якого є зобов'язана особа. При виконанні пасивних обов'язків особа не вчиняє дій, які забороняє закон, і тим самим виконує вимогу закону.
   Держава, нормуючи поведінку громадян і діяльність колективів, забезпечує їм можливість свободи вибору власної поведінки, звичайно, у межах, визначених певними суспільними зв'язками. Вибір поведінки на основі необхідності і у межах правового та іншого соціального нормування є вільним. При виконанні активного обов'язку свобода вибору виконання полягає не в тому, виконувати чи не виконувати обов'язок, а у виборі поведінки, яка б привела до належного його виконання, тобто коли параметри вчиненої дії відповідають параметру обов'язку зобов'язаної особи. Аналогічно вирішується питання щодо свободи вибору поведінки при виконанні пасивного обов'язку. Якщо у зобов'язаної особи відсутня свобода вибору, то невиконання обов'язку не може визнаватися неправомірною поведінкою.
   Важливим для характеристики цивільно-правового обов'язку є питання: чий інтерес задовольняється при виконанні цивільно-правового обов'язку. Інтерес у праві не може бути здійснений, якщо у ньому не виражено інтересу держави. Якщо держава не заінтересована у тій чи іншій поведінці громадян чи діяльності організацій, вона не створює норм для Їх регулювання.
   У цивільно-правовому обов'язку виражено інтерес держави.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>