ші юридичні дії представника викликають (породжують) юридичні наслідки (права і обов'язки) для особи, яку представляють. Отже, внаслідок угод та інших юридичних дій представника права і обов'язки виникають між особою, яку представляють, і третіми особами. Представник своїми діями неначе зв'язує особу, яку представляє з третьою особою. У представника ніяких прав і обов'язків з приводу угод, укладених ним, не виникає.
   Сфера представництва досить широка. Вона має місце між громадянами, між організаціями і громадянами, а також між самими організаціями (наприклад, за договором експедиції).
   Розкриваючи суть представництва, важливо наголосити, що не всякі угоди можуть бути вчинені представником. Так, ст.62 ЦК України застерігає, що не допускається до укладення через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена лише особисто, а так само інших угод, зазначених у законі. Зокрема, у ст.541 ЦК України зазначається, що заповіт має бути підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. Представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні
   146
  
  
  
   у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.
   Представниками можуть бути дієздатні громадяни (ст.11 ЦК України), а як виняток, представниками можуть бути особи, які досягли трудового повноліття, тобто 16-річного віку.
   Представниками можуть бути і юридичні особи у випадках, прямо передбачених статутом чи положенням про дану юридичну особу, тобто юридична особа вправі бути представником у межах спеціальної правоздатності (ч.І ст.26, ч.2 ст.64 ЦК України; ст.20 Закону України «Про об'єднання громадян»).
   Як вже вказувалось, за угодою, шо здійснена представником, суб'єктом прав і обов'язків визначається той, кого представляють. Але ці наслідки настають

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>