орів із споживачами, покладається юридичний обов'язок не порушувати нормальної діяльності своїх контрагентів. Погіршення умов життя громадян може викликатись також різного роду діяльністю і, передусім, забрудненням навколишнього середовища та іншими шкідливими впливами. Тому закон, покладаючи обов'язок на підприємство не погіршувати умови життя громадян, не визначає виду діяльності, а забороняє будь-яку, що може викликати негативні наслідки.
   Законодавчий принцип здійснення прав також відображений у Законі про власність: здійснення права власності не повинно шкодити правам та охоронюваним інтересам громадян, підприємств, установ та інших осіб. Характерним для даного принципу є те, що він поширюється лише на здійснення суб'єктивного права власності, забороняє шкодити не тільки Правам, а й охоронюваним інтересам. Серед суб'єктів, яким забороняється наносити шкоду, на першому місці названі громадяни.
   2. Здійснення права, як і його набуття, грунтується на принципі: «Дозволяється все, що не заборонено законом». Це загальноправний принцип. Він особливо важливий для цивільного права. Загальнодозволеність як метод впливу на суспільні відносини властивий цивільному праву, що предметом всього регулювання має майнові відносини у вартісній формі. Широке своє втілення він знайшов в інститутах цивільної правоздатності, права власності, договорах, підставах виникнення цивільних прав і обов'язків.
   ЦК України (ст.4), передбачаючи підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, не замикає кола цих підстав. Вони можуть виникати «також з дій громадян і організацій, які хоч
   140
  
  
  
   і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки». На підставі цієї загальної норми суб'єкти цивільного права одержують можливість проявити

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>