годи є воля, то волевиявлення без справжньої внутрішньої волі не набуває правового значення. Як зазначалося вище, така угода є недійсною. Ось чому необхідно застосовувати правила, що ре-гулюють саме угоду, яку сторони справді мали на увазі (ч.2 ст.58 ЦК України).
   Найчастіше удавана угода укладається з метою приховання протизаконної. У цьому випадку суд постановляє рішення про визнання угоди недійсною із застосуванням наслідків передбачених для недійсності угоди, яку сторони справді мали на увазі.
   Проте трапляються випадки, коли удавана угода приховує правомірну.
   Наприклад, громадянин бажає подарувати іншому майно але з якихось міркувань не хоче, щоб про це було відомо близь ким. Тому він укладає удавану угоду купівлі-продажу, хоча
   покупна ціна йому не сплачується. Майно переходить на ко-
   133
  
  
   ристь іншого громадянина безоплатно, тобто виникають відносини із договору дарування, який є законним.
   §9. Нікчемні й заперечні угоди
   У цивільному законодавстві поряд з зазначеною вище класифікацією угод, передбачено також іншу, в основу якої покладено таку ознаку, як ступінь недійсності. Відповідно розрізняють угоди: абсолютно недійсні, або нікчемні; відносно дійсні, або заперечні.
   Нікчемні угоди. Їхню недійсність визначено безпосередньо у правовій нормі. Саме тому вони є недійсними вже у момент їх укладення незалежно від пред'явлення позову і рішення суду або арбітражу. Суд та арбітражний суд зобов'язані констатувати факт недійсності угоди, незважаючи на бажання сторін, і за власною ініціативою застосовувати статті ЦК України, що передбачають певні види нікчемних угод.
   До нікчемних належать угоди:
   а) укладені з порушенням обов'язкової нотаріальної або простої письмової форми (ст.ст.46,47 ЦК України);
   б) укладені неповнолітніми, які не досягли 15 років (ст.51 ЦК

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>