і удавані угоди
   Особи, які укладають угоду, намагаються досягти певного правового результату: набуття, припинення або зміни цивільних прав. Практиці відомі випадки, коли сторони не бажають укладати угоду і не переслідують виникнення певних юридичних наслідків, хоча зовні виражають таку волю. Це так звані мнимі угоди (ч.І ст.58 ЦК України), коли є волевиявлення, в основі якого немає справжньої волі укла-
  
  
  
   сти угоду. Оскільки різні форми волевиявлення є лише засобами виразу об'єктивно існуючої волі, то, очевидно, що при відсутності справжньої волі на укладені угоди таке волевиявлення є неповноцінним і не має юридичного значення. У зв'язку з цим ч.І ст.58 ЦК України відносить мнимі угоди до недійсних.
   Мнимі угоди мають різні цілі, у тому числі і протизаконні (наприклад, один громадянин укладає з іншим угоду, щоб приховати своє майно від описування). Бувають випадки, коли мнима угода укладається у зв'язку з обставинами, далекими від порушення законів (наприклад, громадянин укладає мниму угоду продажу свого майна, щоб створити у своїх родичів враження про відсутність у нього майна). Проте слід пам'ятати, що всі мнимі угоди є недійсними незалежно від мети укладання.
   Якщо сторони не вчиняють ніяких дій по здійсненню мнимої угоди, суди поставляють рішення тільки про визнання таких угод недійсними без застосування будь-яких наслідків.
   Мнимі угоди слід відрізняти від удаваних, тобто вчинених з метою приховання іншої угоди. Учасники удаваної угоди намагаються досягти певного правового результату, замаскувавши справжні наміри, зовні виражаючи волю, що не відповідає юридичним наслідкам, настання яких вони насправді бажають.
   Слід розрізняти угоду, яка приховує іншу, і угоду, яку приховують. У першій є волевиявлення без відповідної внутрішньої волі. Оскільки головним елементом угоди

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>