це невідповідність внутрішньої волі особи та її волевиявлення, якщо представник цієї особи укладає угоду з іншою, завідомо знаючи, що шкодить інтересам особи, яку представляє. У таких випадках волевиявлення пред-ставника не відповідає справжнім намірам особи, яку він представляє.
   Можливі випадки, коли громадянин змушений укласти угоду на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин. Для характеристики таких угод важливі дві ознаки:
   а) економічна невигідність для однієї із сторін, тобто угода укладається не на еквівалентних підставах,
   б) збіг тяжких обставин для однієї із сторін в угоді або для її родичів та інших близьких осіб (крайня нужденність, хвороба тощо).
   Потерпіла сторона, державна або громадська організація можуть пред'явити позов до суду і вимагати визнання угоди недійсною у зв'язку з тим, що в ній волевиявлення не відповідає внутрішній волі однієї із сторін (ч.І ст.57 ЦК України).
   Якщо угоду визнано недійсною за однією із зазначених підстав, потерпілому повертається другою стороною все одержане нею за угодою, а при неможливості повернення одержаного в натурі — відшкодовується його вартість. Майно, одержане за угодою потерпілим від другої сторони (або належне йому), звертається у доход держави. При неможливості передати майно у доход державі в натурі — стягується його вартість (ч.2 ст.57 ЦК України).
   Отже, при недійсності угод потерпіла сторона вправі вимагати поновлення у попередньому стані. Друга сторона такого
   130
  
  
   права не має, оскільки вчинила протиправні, виновні дії. Застосовуючи насильство, погрозу тощо, вона тим самим порушила інтереси і права свого контрагента за угодою і притягується за це до цивільної відповідальності. До неї застосовуються майнові санкції і все передане нею контрагенту за угодою або належне їй від контрагента

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>