ного утримання підлягають нотаріальному посвідченню (ст.ст.227,244, 426 ЦК України).
   Це означає, що їх укладання контролюється державним органом — нотаріальною конторою. Угоди з приводу будівель нотаріально посвідчуються: а) якщо вони за змістом не суперечать діючим законам; б) якщо їх укладання не порушує прав третіх осіб; в) якщо сам об'єкт угоди — будова — є оборотоздатною, не заставлена і не заборонена (не заарештована). Виявивши, що угода за змістом не відповідає вимогам діючого законодавства, нотаріус відмовляє в її нотаріальному засвідченні. Так само і в разі, коли, наприклад, один з учасників спільної власності на будинок продає належну йому частку сторонній особі, тоді як інші співвласники не відмовились від наданого їм права привілейованої купівлі. У цьому випадку укладання і виконання угоди порушують права інших учасників спільної власності на будинок. Не підлягає нотаріальному посвідченню угода купівлі-продажу будинку, якщо на
   121
  
  
  
   ньому є заборона (арешт). Отже, нотаріальне посвідчення угод введене з метою забезпечення їх законності.
   Угоди державних, кооперативних і громадських організацій між собою і з громадянами, а також угоди громадян між собою на суму понад 100 крб. укладаються у письмовій формі (ст.44 ЦК України). Норма щодо письмової форми угод застосовується, оскільки немає спеціального закону, який допускав би іншу форму. Письмова форма угод між господарськими організаціями передбачена з метою впорядкування прав і та обов'язків учасників, зміцнення договірної дисципліни.
   Письмова форма угод між громадянами на суму понад 100 крб. передбачена з метою охорони інтересів учасників цивільного обороту від зазіхань недобросовісних осіб, хоча, на перший погляд, така форма є формальною. Насправді це не так. Усна форма подібних угод дає можливість непорядним,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>