ими. Наприклад, в результаті розгляду судової справи за позовом гр.Т. до редакції журналу «Крокодил» про спростування відомостей, які порочили його честь, було поновлено право на честь гр.Т. А це, в свою чергу, забезпечило охорону, наприклад, трудових відносин за участю гр.Т. Вказане відношення досить повно врегульоване чинним цивільним законодавством, де передбачені його суб'єкти, об'єкти, права та обов'язки. Саме тому важко погодитись з думкою, що особисті немайнові відносини, не зв'язані майновими, не є предметом цивільно-правового регулювання.
   Крім того, на користь позиції законодавця свідчать норми цивільного права, які регулюють особисті немайнові відносини, не зв'язані з майновими, в їх непорушеному стані. Наприклад, ст.511 ЦК України передбачає умови опублікування, відтворення і розповсюдження творів образотворчого мистецтва, в якому зображено іншу особу. Цивільні кодекс інших держав СНД, наприклад ст.491 ЦК Казахстану, ст.540 ЦК Узбекистану, регулюють відносини, пов'язані із здійсненням права на листи щоденники, записки.
   Цивільне законодавство регулює зазначені вище майнові і особисті немайнові відносини:
   а) юридичних осіб між собою;
   б) громадян з юридичними особами;
   в) громадян між собою.
   Учасниками відносин, що регулюються нормами цивільного права, можуть бути також інші соціальні утворення: республіки, автономні утворення й адміністративно-територіальні одиниці.
   Відносини власності, а також майнові в їх товарно-грошовій формі й особисті немайнові об'єктивно потребують певних форм правового регулювання. Форми правового регулювання обираються законодавцем не довільно, а виходячи із соціально-економічної природи цих відносин.
   Своєрідність форм цивільно-правового регулювання складає метод, що включає цивільно-правові засоби й заходи формування поведінки окремих

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>