обі лише за умов, передбачених законом. Необхідність обмеження речей у цивільному обороті спричинюється різними обставинами. Так, ст.129 ЦК України встановлює, що з міркувань державної безпеки або з інших підстав деякі предмети можуть бути придбані лише з особливого дозволу (зброя, вибухові та радіоактивні речовини, сильнодіючі отрути тощо).
   Особливий правовий режим встановлено до таких предметів, як валютні цінності, дорогоцінні метали та інші речі, зазначені у ч.2 ст.129 ЦК України. Порядок укладання угод щодо них регулюється спеціальними нормативними актами. Всі інші — це речі, не вилучені з цивільного обороту. Вони
   109
  
  
  
   можуть вільно відчужуватись, переходити у власність будь-якої особи на підставах, передбачених законом.
   Речі індивідуально визначені і родові. Індивідуально визначені — це речі, які відрізняються від інших за індивідуальними ознаками:
   а) виділені із загальної маси речей даного роду (наприклад, з партії холодильників, приймачів);
   б) єдині у своєму роді (наприклад, картина Рєпіна ^Запорожці»);
   в) відрізняються від інших за кількома ознаками (будинок Київського університету, завод «Арсенал»).
   Родовими називаються речі, які мають єдині родові ознаки речей даного виду. Вони вимірюються вагою, числом, об'ємом (1т пшениці, 1м3 дров, 10л бензину, 5м тканини).
   Правове значення поділу речей на індивідуально визначені і родові полягає у тому, що при загибелі індивідуально визначеної речі боржник звільняється від обов'язку передати її кредитору, але зобов'язаний виплатити грошову компенсацію її вартості. Якщо ж предмет зобов'язання — індивідуально визначена річ є в натурі, то кредитор вправі вимагати саме цю річ (ст.265 ЦК України) і боржник не вправі замінити її грошовою компенсацією без згоди на те кредитора. При загибелі родових речей боржник, як правило,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-522 * збірник літератури №2 * >>>далее>>>