помазання хрещення в Божество Божого духу!
  О сину віри в небесного Бога, як ти міг перейменуватися через плоди діл своїх диявольським сином!
  О царське свячення, язику святий, людей оновлення, як перетворився ти в поганське та єретичне безвір 'я!
  До тебе, земле Лядська, з плачем голосом Ісаїним мовлю...
  .. .Дебо нині в Лядській землі віра, де надія, де любов, де правда і справедливість суду, де покора?..
  Замість суду і правди панують брехня, кривда, облудність, суперечки, наклепи, лицемірство, облесність, насильство антихристове.
  Замість віри, надії і любові панують безвір'я, ненависть, заздрість і мерзота.
  А замість доброчесного життя конечна розпуста, плюгавство
  й нечистота гидка панує.
  Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і чините спраглими бідних підданих?..
  Чи котрийсь із вас завів у дім страннього, прихистив, задовольнив?..
  Чи було, що ви одягали голих? Чи не ваші милості самі оголюєте?..
  Чи було, що ви хворим послужили? Чи не ваші милості самі чините хворих із здорових: б 'єте, мучите і забиваєте? (Адаптація текстів сучасною українською літературною мовою Валерія Шевчука.)
  Прямі звинувачення, виражені фігурами багатоступеневих антитез, створюють іронічний колорит тексту. Кожна теза називається на початку абзацу. Далі йде розгорнутий виклад — заперечення і висновокузагальнення.
  Оригінальне витворені і майстерно використані у творах Вишенського словесні художні засоби:
  — новотвориепітети: бісомудренньїе наставники, детиноигральський розум, среброполмисная трапеза, скверноначальник;
  — метафори абстракцій: вода прелести, гостинец (шлях) премудрости, зерцало сомнений, союз любеє, суд зависти, ров невірия, серп погибельнои карьі, обора правоверия;
  — порівняння з народних фразеологізмів: говорити й трактовати, як пустое коло млинное; як пес встекльш, бьгаешся;
  як порхавка,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>