тва є дуже давнім. Великим майстром діалогічного ораторства був Сократ. У грецькій риториці мистецтво вести суперечку, полеміку називалось еристикою. Еристика є складнішим видом, ніж монологічне красномовство. Оскільки, як правило, учасникам діалогів і полілогів притаманні різні погляди, суперечливі думки й емоції, а це потребує неабиякої уваги співбесідників, підготовки, відповідного настрою, переконливих доказів, тактовності тощо.
  У діалозіполілозі може бути зіткнення учасників різних ідеологій, різних способів міркування, соціальних ролей, неоднакового життєвого досвіду, діаметрально протилежних душевних станів, різної міри вихованості, а в результаті всетаки треба дійти згоди і знайти прийнятне розв'язання проблеми. Тому оратори і педагоги, для яких також головною формою роботи з вихованцями є діалогполілог, мають враховувати всі аспекти підготовки діалогу: мовний, логічний, психологічний, педагогічний, аксіологічний (оцінний), політологічний і соціологічний.
  Еристика
  Еристика (від гр. егізіікок — той, що сперечається) — це риторика діалогічного мовлення. Вона виявляється в таких жанрах, як:
  дискусія, полеміка, диспут, дебати, суперечка.
  Дискусія (від лат. аіясивкіо — розгляд, дослідження) — це обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важ
  ливого питання з метою досягнення істини. Мовножанрові ознаки дискусії добре простежуються у зіставленні її з полемікою.
  Полеміка (від гр. ро1еті1со$ — військовий, ворожий) — це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання. Проте якщо для дискусії головним є пошук істини шляхом вдалої постановки і зіставлення аргументів і контраргументів, то для полеміки головним є досягнення перемоги шляхом зіткнення різних поглядів, утвердження власного погляду, хоч і на шкоду істині. В дискусії протилежні сторони називаються

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>