ністерство має за честь звернутії рівночасно Вашу, вельмишановний пане посол, увагу про недопустимість повідомлення про такі справи телеграфом; Високоповажний пане міністре! Доводжу до Вашого ласкавого відома...; До вас звертаюсь, добродію. Слово товариш уживалось у значенні «заступник», якот: Призначити товаришам Міністра закордонних справ П. Темницького.
  У звертаннях до керівників держави використовувались такі назви: Гетьман, Головний Отаман, Диктатор1.
  Революція 1917р. внесла докорінні зміни у мовний етикет і найперше у формулу звертання. З мови поступово витіснилися звертання пан 1 пані, добродію 1 добродійко, так що сфера їх застосування надзвичайно зменшилася. Натомість активно стали використовуватися звертання товариш і громадянин 1 громадянка, але правила їх уживання досить сильно відрізнялися від правил дореволюційних звертань.
  Отже, за словами М. Кронгауз, слід говорити не про заміну одних звертань іншими, а про заміну однієї системи звертань іншою2.
  Певний період існувало протиставлення двох класів — «панів» і «товаришів», тобто людей, які вживають відповідні звертання. Далі, в радянські часи, звертання пан 1 пані в офіційній мові вживалося лише стосовно іноземців з капіталістичних країн.
  Давнє українське звертання товаришу, шановане у Запорозькій Січі і відновлене у XIX ст. як форма звертання у робітничому середовищі, зберегло і своє первинне значення: «товариш» — 1) людина, яка спільно з кимнебудь виконує якусь справу (від слова «товар»), бере участь у якихось діях, співучасник чогонебудь; компаньйон, спільник; 2) людина, пов'язана з кимосьнебудь дружбою, щирий друг, приятель3.
  Звертання громадянин є суто офіційним, а в однині та в поєднанні з прізвищем, професією або званням використовується тільки у сфері «людина — закон». Наприклад: Громадянин Петренко, чи визнаєте себе

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>