ається новим для слухачів, але є старим для Вас; говорить добре той, хто поширює роздуми цілого дня, тижня, місяця, а іноді і цілого свого життя у мовленні, яке триває годину»2.
  Публічне мовлення має кілька різновидів за галузевим і жанровим критеріями.
  Лекційнопропагандистське красномовство має в своєму складі три види виступів (лекцій):
  а) власне наукові, теоретичні: лекції, наукові доповіді і повідомлення;
  б) науковометодичні: навчальні лекції;
  в) науковопопулярні: лекціяогляд, лекціяекскурсія, кіно чи телелекція.
  Наукові доповіді і повідомлення, наукові лекції містять теоретичні положення з теми якоїсь актуальної проблеми чи питання, докази і факти, ілюстративний матеріал. Виклад повинен бути об'єктивним, незалежним від суб'єктивних уподобань доповідача, добре аргументованим. Тут діють не емоції, а сила доказу, логічність міркувань і закономірність результатів. Стан промовця також має бути стриманим. Такі лекції, як правило, є монологічними.
  Науковопопулярні лекції до логічно викладеного об'єктивного змісту потребують ще емоційноекспресивних доповнень для того, щоб задіяти всі психічні можливості сприйняття у реципієнтів. Тому науковопопулярні лекції мають багато підвидів. Залежно від того, які елементи мовного спілкування вводяться в лекцію, зокрема діалоги чи полілоги, виділяють: лекціюпоказ, лекціюогляд, лекціюбесіду, лекціюінструктаж, лекціюінформацію, лекціюпідсумок тощо.
  Кожний з різновидів лекцій має свої композиційні особливості і прийоми активізації перцептивнопізнавальних можливостей реципієнтів, і кожний педагог, як щоденний оратор, має знати про них і володіти ними. Лекціяпоказ — це розповідь з демонстрацією того, що і як треба робити. Лекціяінформація — це послідовний виклад теоретичних положень з великим фактажем. Треба знайти спосіб так подати його, щоб не змішалося

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>