а багатоаспектна, відповідальна і трудомістка.
  Публічне красномовство комбінує і синтезує в собі багато ознак. Це видно з таких його характеристик:
  а) за змістом воно є суспільне важливим і проблемним;
  б) за формою реалізації публічне мовлення є писемноусним;
  в) за відношенням до форми мовлення є книжнорозмовним;
  г) за функціональним типом мовлення публічна промова може бути синтезом елементів усіх функціональних мовних типів — розповіді, опису, міркування, монологу;
  д) за характером реалізації публічне мовлення є підготовленоімпровізаційним.
  Змістом публічних промов обирають, як правило, дуже важливі і часто проблемні для їх вирішення питання суспільнополітичного, громадського чи виробничого життя. Це можуть бути проблеми, що потребують публічного ствердження чи заперечення, аргументації чи спростування, розв'язання конфлікту та обрання правильного вибору.
  Писемноусна форма реалізації публічної промови означає, що вся підготовча робота (задум, концепція, породження тексту: тези, положення, докази, факти, мовне вираження) фіксується на папері, тобто має писемну форму і належить тільки оратору. Цей писемний етап необхідний для того, щоб промовець сам умів викласти хід своїх думок послідовно, логічно, несуперечливо, нічого не забути з основних думок («не загубити думку»), докладніше розібратися у власних судженнях і відчути їх вагу. На цьому етапі промовець може виявити, що те, яке здавалося йому важливим «в умі», виявляється не таким суттєвим, якщо його вже написано на папері. Проте можуть з'явитися якісь нові нюанси думок. Д. Карнегі радить постійно занотовувати свої думки й обдумувати їх, розмірковувати. В цей час ніби «ваша свідомість перетворюється у дійсно творчу силу... Записуючи, я відшліфовую як саму думку, так і її словесну форму... значно легше аналізувати факти після їхнього

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>