о часу і щоб наступав завжди щасливий...»'.
  Промова до дня народження (іменин) може мати прославлення | святих покровителів народженого (іменинника), його ідейних та
  І моральних ідеалів і наставників.
  Мова таких промов насичена урочистою образною лексикою, фразеологією, вдалими афоризмами, яскравими тропами (епітетаI ми, метафорами, порівняннями), стилістичними фігурами. І Промову при складанні подяки називають євхаристичною. Цей і термін походить з гомілетики (церковного красномовства), де про| мовуподяку Всевишньому називають євхаристією. ! Подячні промови виголошуються при одержанні дипломів, нагород, відзнак, подарунків, звань, посад, допомоги тощо. У такій промові, за Феофаном Прокоповичем, бажано:
  — сказати про свою вдячність;
  — скромно зазначити, що не бачиш великих заслуг за собою, вартих такої високої відзнаки;
  — висловити сумнів, чи зумієш висловити свою вдячність;
  — ти сам хотів вислужитися перед добродієм, але тебе випередила його ласка;
  — ласка виявляється у наданні почестей, посад, звань; любов — у доброчинності і промовах; щедрість — у матеріальній допомозі;
  — кому і за що, за яких обставин і умов відбулася ця доброчинність і яка за неї дяка;
  — на завершення годиться виразити почуття вдячності словами (тобто подякувати) або пообіцяти зберігати почуття вдячності (тобто бути вдячним) і пообіцяти віддячити, тобто заявити про свій обов'язок відплатити добром за добро, честю за честь;
  — просити добродія, щоб і надалі не обходив своєю ласкою, і пообіцяти свою відданість у майбутньому, щоб добродій не пошкодував за свою ласку.
  Вітальна гостьова промова
  Така промова має виявити нашу радість і душевну прихильність до гостей. Феофан Прокопович радить так будувати ці промови:
  — прибув той, кого чекали з великим бажанням;
  — чутка не обманула, а принесла правду, втішила

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>