о не може бути жалюгідним і блідим, а повинне бути приємним і розцвіченим найрізноманітнішими предметами, тому гарному ораторові слід багато про що почути, багато чого побачити, багато чого осмислити і засвоїти, а також багато чого перечитати...».
  ! Цицерон, передаючи свій досвід ораторської діяльності учням (бо кожний пристойний оратор в античному світі мусив мати і мав послідовників), розкривав процес підготовки промови, наголошу
  ючи на тому, що оратор має робити і в якій послідовності на кожному етапі:
  — поперше, він [оратор] повинен підібрати зміст для своєї
  промови;
  — подруге, розташувати знайдене по порядку, зваживши й оцінивши кожен доказ;
  — потретє, одягти й прикрасити все це словами;
  — почетверте, зміцнити промову в пам'яті;
  — поп'яте, виголосити її достойно й приємно. Далі Цицерон розповідав, як він проходив ці етапи: «...я дізнався і зрозумів, що перш ніж розпочати справу, слід на початку промови схилити слухачів на свою користь, далі пояснити справу, після цього з'ясувати предмет суперечки, потім довести те, на чому ми наполягаємо, нарешті відкинути заперечення; в кінці промови все те, що говорить на нашу користь, розгорнути й звеличити, а те, що за супротивника, похитнути й позбавити значення. Далі вчився я також правил прикрашання стилю: вони повідомляють, що висловлюватися ми повинні:
  — поперше, чистою і правильною латиною;
  — подруге, ясно й виразно;
  — потретє, гарно;
  — почетверте, доречно, тобто відповідно до достоїнства
  змісту...».
  Образ аудиторії. Подолання опору аудиторії
  Аудиторія слухачів — це те, заради чого виникала й розвивалася риторика як наука і як педагогічна майстерність, заради чого красномовство сягало вершин словесного мистецтва, а оратор працював у поті чола і «згорав» у полум'ї слави або безслав'я. Слухачі є першою рушійною силою для риторики

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>