|
ли на дальніх пагорбах мене вогка земля навіки поглине II —як знак любові, відданості й злуки, у віщім сні, моїм останнім сні, на серці похололому нетлінно лежатиме неспаленим в огні шматок землі твоєї, Україно! (Л. Первомайський).
Нехай у грудях ти чудове серце маєш І серце те усіх звабля,
Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш, Та коли ти Вкраїни не кохаєш, //— Ти не моя!
(М. Вороний)
Період може включати в себе кільцевий повтор, що формує рамку строфи чи тексту. Такий період називають обрамленим:
Речі прості і чисті люблю я:
Серце для друзів відкрите, Розум до інших уважний, Працю, що світ звеселяє, Потиск руки мозолястої, Сині світанки над водами, Шум у лісі зелений і шум золотий, Спів солов "іний і пісню людську, Скромну шипшину і горду троянду, Мужність і вірність, Народ і народи //— Я люблю.
(М. Рильський)
Оберненим періодом є такі ритмічно організовані синтаксичні структури, в яких висновок, узагальнена частина, міститься на початку речення, перед градацією. Наприклад:
На рідні землі сіячі вертають, // Щоб сіяти святе зерно своє, Щоб знов заграло українське поле Врожаєм щастя, зродженим навік, Щоб знов засяло сонце світлочоле На вольних водах українських рік.
(М. Бажан)
Як риторична фігура період може будуватися на структурі простого речення, але такий ритмомелодійний період не є поширеним явищем, навіть у поезії. Наприклад:
За кожну п 'ядь землі, за кожен зойк дитяти, \ За сльози матерів, за рідну братню кров З нас кожен — чуєте? — II себе віддать готов... (М. Рильський)
АКЦІЯ
Треба говорити голосно, щоб
тебе почули.
Треба говорити тихо, щоб тебе
послухали.
П. Клодель
Акція (від лат. асііо — дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії — виголошенням промови. Як правило, промовці не надто замислюються над цим завершальним актом; здається, що коли вже
|