ь, які можна вважати нульовим ступенем, тобто відхилення, і є властиво фігуральністю. Стосовно нульового ступеня, який називають нейтральним, і фігури, і тропи не є нейтральними. Вони є суб'єктивноемоційними, це виражають у змісті, мають конкретного авторамовця і одночасно є аксіологічними, бо містять певну оцінність, заради чого вони, власне, і утворюються. Зрештою, і тропи, і фігури — це певне переосмислення з різною мірою зміни семантики. Тому тривалий час терміном «фігури» називали і фігури, і тропи в тому розумінні, що і першим, і другим властива фігуральність (образність).
  Розрізняють тропи і фігури за дивергентними (лат. с^ІVег^епиа — розходження) ознаками:
  • тропи—це операція фігураль • фігури—це операція фігуності (відхилення) одного чи ральності цілих груп слів;
  двох слів (щоправда, на фоні фігури — великі;
  контексту); тропи — малі; • фігури — це зміна або спеці
  • тропи — це зміна (перетворен альна побудова цілих струк
  ня) основного значення одно тур;
  го слова чи словосполучення; • фігури — це перетворення в '• тропи — це зміна значення межах законів синтаксису і
  слова за законами логіки, шля самих законів синтаксису;
  хом аналогії; • фігури — це варіації струк
  • тропи — це варіації значень; тур.
  З погляду семіотики тропи можна розглядати як .транспозицію знаків, тобто операцію аналогічного типу (за аналогією), при якій одна мовна одиниця займає місце іншої, яка матеріально відсутня, а виявляється лише ідеально — через значення (Ну ти й герой! — сказав я малюку; нахабність —друге щастя [нахабні люди щасливі]).
  Про тропи Є. Клюєв фігурально (тобто також тропом) висловився так: «...маючи троп, ми маємо одну мовну одиницю (слово чи словосполучення) і привид іншої мовної одиниці», а для фігур використав троп «привид порядку» (там, де

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>