аудиторії на те, Як вам завершувати промову;
  — не підкреслюйте надто дистанцію між вами і слухачами, але й не втрачайте її;
  — користуйтеся горизонтальною моделлю спілкування (партнери в спілкуванні), а не вертикальною — зверху вниз;
  — не рекламуйте себе;
  — не характеризуйте аудиторію, особливо негативно;
  —не протиставляйте ні себе аудиторії, ні окремі групи слухачів між собою;
  — не забігайте наперед, особливо з негативними оцінками;
  — не змушуйте відповідати, коли того не хочуть;
  — переконайтесь, чи доречним було використання саме такого (апелювального) типу висновків.
  Маючи до роботи три типи висновків, промовець повинен сам зорієнтуватися в конкретній мовній ситуації, яким типом скористатися. При логічній демонстрації краще скористатися підсумковими висновками, при аналогійній більше підходять типологічні висновки, а при паралогічній демонстрації (емоційній) зручніше робити апелювальні висновки.
  Проте слід пам'ятати, що риторика — наука переконувати — завжди радить вибирати те, що є доцільнішим у конкретній мовній ситуації. Цим і повинен керуватися мовець.
  
  ЕЛОКУЦІЯ
  
  Етап мовного (вербального) вираження промови є органічним у мисленнєвомовному рухові від мотиву, ідеї, задуму, який стимулює думку, до формування самої думки у внутрішньому слові, а згодом у значеннях зовнішніх слів і, нарешті, у вимовлених словах. Процес породження мовлення досі залишається таємницею, хоча сучасні дослідники запропонували чимало його моделей (рівневих, циклічних, еквифінальних)1. Основою рівневих та циклічних моделей є уявлення про процес породження мовлення — побудови комунікативних одиниць як низку послідовних кроків, циклів, етапів, модулів2. С. Д. Кацнельсон так подав процес переходу від думки до слова: «.. .від активізованих елементів свідомості до окремих подій і станів, від подій і станів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>