ни характерні для живого, практичного мислення.
  На противагу ентимемам в античній риториці користувалися і соритом (гр. 50ГО5 — купа, куча). Арістотель називав сорит чималим ланцюжком суджень з випущеними посиланнями (посилками).
  Майстерності аргументації можна досягти, якщо оволодіти силогістикою і знати фундаментальні закони логіки.
  
  Закони логіки
  
  Силогізми допомагають уникнути неточності понять. Логічні закони мають, з одного боку, допомагати будувати докази, а з іншого — запобігають порушенню основних принципів мислення і ведення дискусії. Дотримання законів логіки створює зручність, а від того комфортність мовного спілкування, бо учасники обопільне виконують певні правила, норми мовної поведінки. Для цього треба знати чотири основні логічні закони:
  — закон тотожності;
  — закон суперечності;
  — закон виключення третього;
  — закон достатньої підстави.
  
  Закон тотожності
  
  Цей закон формується в риториці (і не тільки) так: будьяка завершена думка зберігає свою форму і значення в межах певного визначеного контексту. (Будьяка сутність збігається сама з собою або дорівнює собі.) Контекст може бути висловленим (написаним) або таким, що тільки розуміється.
  Дія цього закону поширюється лише на одне мовне ціле, тобто одне висловлення, і в межах певного часу. Якщо я сьогодні щось оцінюю дуже високо, то я не можу в цей же час оцінювати це саме низько. Однак в інший час може бути інша оцінка цього самого предмета. Якщо ж я одночасно даю дві різні оцінки того самого предмета чи явища, то я порушую в мовленні такі вимоги закону, як вірність обраній темі, ідентичність предмета самому собі, релевантність, непорушення меж об'єкта і створюю незручності своїм мовним партнерам. Закон тотожності не зобов'язує до всебічного висвітлення предмета, головне — щоб у мовному вираженні він був упізнаваним,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>