я... і т. ін. Загальне положення зразу ви| значає напрям пошуку саме певних фактів та ілюстрацій і організо| вує слухачів бачити ці факти і думати над ними так, як хоче автор. | Дедуктивний метод веде слухачів від наслідку (загального поI ложення) до причини (вона захована в конкретних фактах і проце| сах) і тим інтригує, провокує слухачів на пошуки цієї причини:
  | фактів, подій, ознак, властивостей, які дають підстави зробити саме | таке загальне положення, а не інше. Запам'ятовується слухачам ,| якраз причина, бо вона має образ конкретного факту, а загальне 'і; положення треба зрозуміти силою міркування і завчити, запам'я; тати, спираючись на факти.
  Дедуктивний метод поширений в риториці як такий, що відпові;; дає за побудову правильних умовисновків: задаються правила типу
  чи класу одиниць (посилання), якщо факт відповідає цим прави; лам, він підлягає закономірностям цього типу чи класу. Загальні ; судження розгортаються в часткові. У формальній логіці теорія
  дедукції побудована саме на дедуктивному методі.
  Дедуктивний метод широко використовується у навчальному
  процесі, особливо у старшій і вищій освітніх ланках.
  
  Індуктивний метод викладу
  
  Індуктивний (лат. іпгіисііо — збудження) метод є оберненим до дедуктивного. Він полягає в переорієнтації ходу думки у зворотному напрямку — від конкретного до загального.
  В античній риториці цей метод називався передбаченням основ (реіііііо ргіпсіріі). Промова починалася з часткового факту і слухачі мали бути заінтриговані: куди «хилить» промовець, до чого веде. Проте виклад методом індукції вимагав репрезентативності факту, тобто впевненості в тому, наскільки конкретний випадок є представницьким, переконливим, щоб з нього робити загальний висновок, і як часто він повторюється. Інакше кажучи, індуктивний метод потребує, щоб одиничне було

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>