ння промов. Книжка V. Про трактування почуттів. Книжка VI. Про метод писання історії і про листи. Книжка VII. Про судовий і дорадчий роди промов. Книжка VIII. Про епідейктичний, або прикрашувальний, рід промови.
  Книжка IX. Про священне красномовство (гомілетику).
  Книжка X. Про пам'ять і виголошування.
  Порядок розділів першої книжки свідчить про її зміст:
  — Про похвалу красномовству, насамперед про його переваги.
  — Про корисність красномовства.
  — Поняття риторики, визначення, предмет, мета і завдання оратора.
  — Що робить оратора знаменитим.
  — Про вади зіпсованого красномовства, передусім про високопарність, невдале наслідування, байдужість, недоречність, бундючну патетичність.
  — Про шкільне, поетичне, емоційнонасичене або алегоричне, низьке, просте і т. ін. мистецтво.
  — Про причини зіпсованого красномовства.
  — Про троякий рід красномовства або про стиль високий, поважний, середній, або квітчастий, низький, або буденний.
  — Про допоміжні засоби красномовства, насамперед про талант, науку і вправність.
  — Про наслідування, кого і як наслідувати, де є похвали Цицеронові і Златоустові.
  — Перераховуються інші латинські оратори і святі отці тієї і тієї мов.
  — Перед початком самостійної праці ораторові подаються загальні настанови.
  Прокопович ставив високі вимоги до таланту, знань, мовних умінь оратора, адже він «проводить найважливіші справи», «розкриває, переслідує злочини, дискутує про чесноти і достоїнства, відкриває таємниці природи, нарікає на нестійкість долі, говорить про виникнення і загибель царств і про суєтну мінливість речей, ставить перед очі подвиги героїв і царів, величаво прикрашає мужів, що здобули славу, тлумачить священні справи трисвятого і найбільшого Бога, виголошує похвали, викладає народові накази і закони... все, що тільки є у природі речей, може бути предметом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-419 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>