айну громадян внаслідок
  негативного впливу на навколишнє середовище, на підставі ст. 69
  Закону України «Про охорону навколишнього природного середо
  вища», ст. 440 Цивільного кодексу України, ст. 48, 51, 53 Закону
  України «Про власність», ст. 117 Земельного кодексу. На наш
  погляд, законодавець чітко врегулював відносини щодо захисту майна
  громадян, відсутність же практики використання даних положень
  законів зумовлюється неусвідомленням громадянами зв’язку між
  діяльністю, пов’язаною із забрудненням навколишнього середовища,
  та порушенням їх майнових прав.
  
  3. Відшкодування моральної шкоди внаслідок негативного впливу
  на навколишнє середовище на піставі ст. 4401 Цивільного кодексу
  України нам видається цілком обгрунтованим. Страждання батьків,
  які переживають за майбутнє своїх дітей, безперечно, мають підлягати
  відшкодуванню
  4. Оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності державних
  органів, юридичних чи службових осіб у тій сфері управлінської
  діяльності, яка безпосередньо пов’язана з правом на екологічно
  безпечне навколишнє середовище, наприклад, з приводу надання
  інформації про стан навколишнього середовища, порушень у прове
  денні екологічної експертизи (ст. 56 Конституції, ст. 248—248
  Цивільнопроцесуального Кодексу України).
  5. Подання негаторного позову, тобто позову про усунення
  перешкод для користування громадянами чистим природним
  середовищем (ст. 11 Закону «Про підприємства в Україні», ст. 10
  Закону «Про власність»). На жаль, практика подання таких позовів
  відсутня, оскільки судді часто не бажають поширювати традиційні
  норми цивільного права на екологічні відносини.
  Важливими формами судового захисту прав громадян на екологічно безпечне навколишнє середовище є подання позовів про захист прав і законних інтересів громадян до загальних та арбітражних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-61 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>