го, хто завершує увесь цикл підприємницької діяльності — споживача.
  Але право на підприємницьку діяльність не є всеосяжним не лише за об’єктами цього права, але й за його суб’єктами.
  У Конституції, наприклад, зазначається, що підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом (ст. 42).
  Іншим економічним правом є традиційне конституційне право — право на користування об’єктами права суспільної власності: загальнонародної, загальнодержавної та комунальної. Зокрема, в ст. 13 Конституції зазначається, що кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону, а в ст. 41 проголошується, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
  Одним з найчисельніших видів прав, проголошених і закріплених новою Конституцією є соціальні права. Цей вид прав був пріоритетним і розмаїтим і в попередній Конституції, але за даною Конституцією соціальні права певною мірою розширені і наповнені новим змістом.
  Новим Основним Законом, зокрема, передбачені такі соціальні права, як право на працю (ст. 43), право на страйк (ст. 44), право на відпочинок (ст. 45), право на соціальний захист (ст. 46), право на житло (ст. 47), право на достатній життєвий рівень (ст. 48), право на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування (ст. 49) тощо.
  Пріоритетним соціальним правом є право на працю. З огляду на важливість цього права і з метою упередження неоднозначного тлумачення його в Конституції дається загальне визначення цього права і передбачається ряд гарантій його здійснення. Зокрема, в Конституції зазначається: кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-61 * збірник літератури №16 * >>>далее>>>